Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Бро, когда-то давно я решил поэкспериментировать и зарядить свою жизнь новыми ощущениями. Я понял, что нужно находиться "в теме", чтобы погрузиться в мир искусства, поэтому решил зайти в тот бар, где можно было пританцовывать под музыку и поржать от души. Но, конечно, я не мог просто так пойти и оторваться, я решил сделать вечер настоящим кумаром, добрыми закладками и шикарными шишками марихуаны. Что может быть лучше, чем смешать все эти вещи и попасть на новый уровень нирваны?
Мой друг, который был настоящим "чокотаком", поделился со мной своим секретом - где можно достать качественные шишки. Мы попали в глубинки города, где находился тайный пункт дистрибуции. Там нас ждала настоящая атмосфера: запах марихуаны, закладки на каждом углу, амфик и мефка по соседству. Когда я увидел всю эту "шоу" и оплатил свою долю, я понял, что вечер обещает быть незабываемым.
Через бонг я взял первую тягу, и эффект не заставил себя долго ждать. Волны эйфории захлестнули меня, я почувствовал себя драйвовой и находящейся на пике счастья. Желание показать всем, насколько я офигенен, стало сильнее тяги к самой наркоте. Я чувствовал себя настоящим комиком, готовым завоевать любую публику.
Пришло время отправиться в бар и проверить на практике, как моя наркотическая загрузка повлияет на мою способность быть забавным. Но сначала я решил закинуть еще немного закладок, чтобы быть в "тренде" и не заметить как пройдет вечер. Чем больше закладок, тем мощнее мой кумар и тем безумнее шутки, которые я способен придумать.
Я вошел в бар, атмосфера там была просто огненной - яркие огни, люди настраивались на веселье, и всего этого можно было добиться всего лишь одним кликом на пульте караоке. Но я остановился и подумал: "а что если я просто орать без музыки? Что, если я зажигу так, что все будут в шоке от моего выхода на сцену?"
Мои друзья-наркоманы поддержали мою идею, улыбаясь широко и предлагая смешные варианты песен. Я выбрал самый "подходящий" трек и вышел на сцену, ощущая себя настоящей звездой. И тут началось самое интересное...
Я начал орать караоке, исполняя песню с таким задором и энергией, что все вокруг замерли и восхищенно смотрели на меня. Моя шутка за шуткой, легкий кумар и амфик в крови превратили меня в наркомана-комика, который просто смешит всех до слез. Одни смеялись, другие просто офигевали от моей атмосферы и харизмы.
Но время пролетело незаметно, и вот уже подходит финальный аккорд. После всех закладок, шишек и кумара осталось только желание продолжать наслаждаться жизнью, приглашать наркоманов-друзей в бар и веселиться вместе. Этот вечер в баре оставил в моей душе след, который невозможно стереть. Я понял, что веселье и радость могут быть легко достигнуты, если просто дать волю своим желаниям и позабыть о всех ограничениях и сдерживаниях.
Ведь в конце концов, весь мир - это большая сцена, а мы все актеры, готовые выйти на нее и показать свое искусство. Жизнь без приключений и экспериментов снижает ее ценность и удовольствие. Поэтому, братаны, не бойтесь пробовать что-то новое, закидывайте закладки, купите шишки марихуаны и зарядите свою жизнь энергией и весельем!